скунс

СКУНС, а, ч. Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним темно-коричневим або чорним хутром, яка, захищаючись, викидає на відстань смердючу рідину;

// Хутро цієї тварини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скунс — скунс іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. скунс — -а, ч. Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним темно-коричневим або чорним хутром, яка, захищаючись, викидає смердючу рідину. || Хутро цієї тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скунс — СКУНС, а, ч. Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним темно-коричневим або чорним хутром, яка, захищаючись, викидає на відстань смердючу рідину; // Хутро цієї тварини. Словник української мови у 20 томах
  4. скунс — скунс, сконс (англ. skunks, множ. від skunk) рід ссавців родини куницевих. Поширені в Північній Америці. Об’єкт полювання й розведення заради цінного хутра. Інша назва – смердючка. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. скунс — Підродина куницевих, заселяє лісостеп і прерії Пн. Америки; довж. тіла бл. 40 см і хвоста бл. 40 см; для відстрашування випускає секрет анальних залоз із бридким запахом; розводять на хутро. Універсальний словник-енциклопедія
  6. скунс — Скунс, -су і сконс (хутро) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)