скунс
СКУНС, а, ч. Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним темно-коричневим або чорним хутром, яка, захищаючись, викидає на відстань смердючу рідину;
// Хутро цієї тварини.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скунс — скунс іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скунс — -а, ч. Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним темно-коричневим або чорним хутром, яка, захищаючись, викидає смердючу рідину. || Хутро цієї тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скунс — СКУНС, а, ч. Дрібна хижа тварина родини куницевих з цінним темно-коричневим або чорним хутром, яка, захищаючись, викидає на відстань смердючу рідину; // Хутро цієї тварини. Словник української мови у 20 томах
- скунс — скунс, сконс (англ. skunks, множ. від skunk) рід ссавців родини куницевих. Поширені в Північній Америці. Об’єкт полювання й розведення заради цінного хутра. Інша назва – смердючка. Словник іншомовних слів Мельничука
- скунс — Підродина куницевих, заселяє лісостеп і прерії Пн. Америки; довж. тіла бл. 40 см і хвоста бл. 40 см; для відстрашування випускає секрет анальних залоз із бридким запахом; розводять на хутро. Універсальний словник-енциклопедія
- скунс — Скунс, -су і сконс (хутро) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)