скуплений

СКУ́ПЛЕНИЙ¹, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ску́пити.

Родинні нещастя (мати осліпла, а батько втратив посаду і настала біда) зробили мене ще більше скупленим і серйозним (Коцюб., III, 1956, 281).

2. у знач. прикм. Зосереджений, зібраний.

СКУ́ПЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скупи́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скуплений — I -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скупити. 2》 у знач. прикм. Зосереджений, зібраний. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скупити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скуплений — СКУ́ПЛЕНИЙ¹, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до ску́пити. Родинні нещастя (мати осліпла, а батько втратив посаду і настала біда) зробили мене ще більше скупленим і серйозним (М. Коцюбинський). 2. у знач. прикм. Зосереджений, зібраний. СКУ́ПЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до скупи́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. скуплений — ску́плений 1 дієприкметник зібраний, зосереджений розм. ску́плений 2 дієприкметник закуплений Орфографічний словник української мови
  4. скуплений — Ску́плений: — зосереджений, зібраний [47] Словник з творів Івана Франка