1. Словник української мови в 11 томах

скучнувато

СКУЧНУВА́ТО.

1. Присл. до скучнува́тий.

2. у знач. присудк. сл. Про відчуття нудьги, яка панує де-небудь.

У нас усе гаразд, тільки дуже порожньо і скучнувато (Л. Укр., V, 1956, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скучнувато — скучнува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. скучнувато — 1》 Присл. до скучнуватий. 2》 у знач. присудк. сл. Про відчуття нудьги, яка панує де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скучнувато — СКУЧНУВА́ТО. 1. Присл. до скучнува́тий. 2. у знач. пред. Про відчуття нудьги, яка панує де-небудь. У нас усе гаразд, тільки дуже порожньо і скучнувато (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах