слабкуватий

СЛАБКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи слабкий.

Довелося лягти на холодний метал палуби, плечем допомагати, щоб вентиль послухався його слабковатих дитячих рук (Ле, Клен. лист, 1960, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабкуватий — слабкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. слабкуватий — СЛАБКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи слабкий. Довелося лягти на холодний метал палуби, плечем допомагати, щоб вентиль послухався його слабкуватих дитячих рук (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. слабкуватий — див. слабий Словник синонімів Вусика
  4. слабкуватий — -а, -е. Трохи слабкий. Великий тлумачний словник сучасної мови