слабовільний

СЛАБОВІ́ЛЬНИЙ, СЛАБОВО́ЛЬНИЙ, а, е. Із слабою волею.

Сюжет її [«Безталанної» І. Карпенка-Карого] побудований на мотивах кохання і ревнощів, які призводять до того, що слабовільний, безхарактерний Гнат убиває свою дружину, тиху і люблячу Софію (Рильський, III, 1955, 285);

Марія Іванівна була непохитна в своїй рішучості, як це буває іноді з слабовольними людьми (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабовільний — слабові́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. слабовільний — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. слабовільний — слабовольний, -а, -е. Із слабою волею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слабовільний — СЛАБОВІ́ЛЬНИЙ, СЛАБОВО́ЛЬНИЙ, а, е. Із слабою волею. Сюжет її [“Безталанної” І. Карпенка-Карого] побудований на мотивах кохання і ревнощів, які призводять до того, що слабовільний, безхарактерний Гнат убиває свою дружину, тиху і люблячу Софію (М. Словник української мови у 20 томах