1. Словник української мови в 11 томах

слаборослий

СЛАБОРО́СЛИЙ, а, е. Який погано, повільно росте (про рослину).

У грунтових теплицях розсаду висаджують стрічковим способом, з відстанню між стрічками 60-70 см.. (сильнорослі сорти садять рідше, слаборослі — густіше) (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 56);

У зоні каштанових грунтів на ділянках з неглибоким заляганням грунтових вод великі перспективи може мати карликове садівництво на слаборослих підщепах (Колг. Укр., 2, 1956, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слаборослий — слаборо́слий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. слаборослий — -а, -е. Який погано, повільно росте (про рослину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слаборослий — СЛАБОРО́СЛИЙ, а, е. Який погано, повільно росте (про рослину). У ґрунтових теплицях розсаду висаджують стрічковим способом, з відстанню між стрічками 60–70 см .. (сильнорослі сорти садять рідше, слаборослі – густіше) (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах