слабосильний

СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що слабоси́лий.

Здавалося, жодне з її дітей не держало її душі в такім болючім руху, як сей слабосильний чоловік! (Коб., II, 1956, 283);

// у знач. ім. слабоси́льний, ного, ч.; слабоси́льна, ної, ж. Той, хто не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером.

Треба тілько дужому повернутися, щоб слабосильний знову перевернувся у покірного (Мирний, IV, 1955, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабосильний — СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що слабоси́лий. Здавалося, жодне з її дітей не держало її душі в такім болючім руху, як сей слабосильний чоловік! (О. Кобилянська); // у знач. ім. слабоси́льний, ного, ч.; слабоси́льна, ної... Словник української мови у 20 томах
  2. слабосильний — див. безсильний Словник чужослів Павло Штепа
  3. слабосильний — слабоси́льний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  4. слабосильний — див. слабий Словник синонімів Вусика
  5. Слабосильний — Слабосилий Неправильно-правильно
  6. слабосильний — -а, -е, рідко. Те саме, що слабосилий. || у знач. ім. слабосильний, -ного, ч.; слабосильна, -ної, ж. Той, хто не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. слабосильний — СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ... Словник синонімів української мови
  8. слабосильний — Слабосильний, -а, -е Слабосильный. К. Іов. 55. Словник української мови Грінченка