слабування
СЛАБУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. слабува́ти.
— Та ніхто й не навідається до мене.. — А це так справді й було. Усі вже звикли до слабування її. Не вперше, мов (Тесл., З книги життя, 1949, 81).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слабування — слабува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- слабування — див. слабість; хвороба Словник синонімів Вусика
- слабування — -я, с. Стан за знач. слабувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слабування — СЛАБУВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. слабува́ти. – Та ніхто й не навідається до мене .. – А це так справді й було. Усі вже звикли до слабування її. Не вперше, мов (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах