славолюбний
СЛАВОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить славу, прагне до неї.
Не бачивши ніколи руського князя й уявляючи його як славолюбну, горду.. людину, Іоанн був певен, що Святослав приїде на зустріч з почтом, у найкращому своєму вбранні (Скл., Святослав, 1959, 609).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- славолюбний — славолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- славолюбний — -а, -е. Який любить славу, прагне до неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- славолюбний — СЛАВОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить славу, прагне до неї. Не бачивши ніколи руського князя й уявляючи його як славолюбну, горду .. людину, Іоанн був певен, що Святослав приїде на зустріч з почтом, у найкращому своєму вбранні (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах