славістика

СЛАВІ́СТИКА, и, ж. Те саме, що слов’янозна́вство.

Славістика сприяла міжнародному співробітництву і взаємному збагаченню передовими ідеями і культурними цінностями слов’янських і неслов’янських народів, допомогла визначити той вклад, який внесли слов’янські народи в світову культуру (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славістика — славі́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. славістика — [слав’істиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  3. славістика — -и, ж. Те саме, що слов'янознавство. Факультет славістики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. славістика — СЛАВІ́СТИКА, и, ж. Те саме, що слов'янозна́вство. Славістика сприяла міжнародному співробітництву і взаємному збагаченню передовими ідеями і культурними цінностями слов'янських і неслов'янських народів, допомогла визначити той вклад, який внесли слов'янські народи в світову культуру (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. славістика — СЛАВІ́СТИКА, СЛОВ'ЯНОЗНА́ВСТВО (сукупність наук, що вивчають слов'янські мови, літературу, історію, культуру та побут слов'ян). Словник синонімів української мови
  6. славістика — Славі́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)