сливовий

СЛИВО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до сли́ва.

Перед моїми очима майнула німецька колонія з високими білими мурованими домами, котрі тонуть в зелених грушевих та сливових садках (Н.-Лев., II, 1956, 388);

Внизу село лежить таке кучеряве. Кучері тополеві, срібненькі підіймаються вгору; інші, чорні, позвисали над клунями; ще інші, вишневі, сливові повивають хати (Тесл., З книги життя, 1949, 111);

Сливове гілля;

// Вигот. із слив (у 2 знач.).

Михайло сидів на борозні і їв пироги з сливовим повидлом (Томч., Жменяки, 1964, 40).

2. Кольору стиглої сливи.

Хмара була сливовою, з підпаленими сонцем краями, щохвилі густішала, наливалася вируючою каламуттю, доки не стала внизу чорною, вгорі жовтогарячою, як глина на призьбі (Тют., Вир, 1964, 327).

3. Уживається у складі назв окремих шкідників слив та деяких інших плодових дерев.

Сливова плодожерка — метелик, менший за метеликів яблуневої і грушевої плодожерок, темно-коричневого кольору (Хлібороб Укр., 5,1966, 31).