слиж

СЛИЖ¹, а́, ч., розм. Невелика прісноводна риба родини коропових, тіло якої майже без луски, вкрите слизом; сиква.

Він і його сини.. знай ляскають патинками, мов слижі в хворості звиваються (Фр., VIII, 1952, 10);

*У порівн. Він [хлопчик], як слиж, висувався з-під долонь і утікав під стіл (Черемш., Тв., 1960, 35).

СЛИЖ², а́, ч. Поперечний брус у стелі з хмизу.

Стріха зайнялася. Мишко чув, як тріщить солома.. Колгоспники прибігли, коли вже впали крокви й горіли слижі (Загреб., Європа 45, 1959, 293).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слиж — Слиж: — назва дрібної риби [22] — риба [I] — рід коропа (риба) [VI,VII] — рід риби [XII] — слимак [54] — «Ковбель, ковблик, слиж» пояснені одним словом: «риба», замість принаймні: «рід риби». Перші два — це Gobio fluvialis, третій — Cobitis barbatula. Словник з творів Івана Франка
  2. слиж — слиж 1 іменник чоловічого роду, істота риба розм. слиж 2 іменник чоловічого роду брус Орфографічний словник української мови
  3. слиж — I -а, ч., розм. Невелика прісноводна риба родини коропових, тіло якої майже без луски, вкрите слизом; сиква. II -а, ч. Поперечний брус у стелі з хмизу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слиж — СЛИЖ¹, а́, ч., розм. Невелика прісноводна риба родини коропових, тіло якої майже без луски, вкрите слизом; сиква. Він і його сини .. знай ляскають патинками, мов слижі в хворості звиваються (І. Франко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. слиж — Слиж, -жа м. 1) = сляж. Сімсот соколят на одній постелі сплять. — Слижі на горищі. Мнж. 175. 2) Рыба Cobitis barbatula, голецъ. Шух. І. 24. Словник української мови Грінченка