слизовий

СЛИЗОВИ́Й, а́, е́, фізл., анат. Який є слизом, який складається із слизу.

Слизова рідина; Слизова речовина;

// Який містить у собі слиз, який виділяє слиз.

Слизова залоза;

// Стос. до слизу.

Слизовий бактеріоз — ще мало вивчена хвороба (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 304);

// у знач. ім. слизова́, во́ї, ж. Те саме, що Слизова́ оболо́нка.

Хвороба [ящур] проявляється підвищенням температури, висипанням дрібних пухирів, які містять серозну рідину, на шкірі і особливо на слизовій рота (Лікар. експертиза.., 1958, 145).

∆ Слизова́ оболо́нка — тонка, завжди вкрита слизом оболонка, що вистеляє внутрішню поверхню деяких органів людини та хребетних тварин.

Під впливом переливання крові хворий на очах воскресає: шкіра і слизові оболонка рожевіють, охололі кінцівки зігріваються (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слизовий — слизови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. слизовий — [слиезовий] м. (на) -вому/-зоув'ім, мн. -зоув'і Орфоепічний словник української мови
  3. слизовий — -а, -е, фізіол., анат. Який є слизом, який складається зі слизу. Слизова рідина. Слизова речовина. || Який містить слиз, який виділяє слиз. Слизова залоза. || Стос. до слизу. || у знач. ім. слизова, -вої, ж. Те саме, що слизова оболонка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слизовий — СЛИЗОВИ́Й, а́, е́, фізл., анат. Який є слизом, який складається із слизу. Слизова рідина; Слизова речовина; // Який містить у собі слиз, який виділяє слиз. Слизова залоза; // Стос. до слизу. Слизовий бактеріоз – ще мало вивчена хвороба (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах