слинтяй

СЛИНТЯ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що слинько́ 2.

Треба ізолювати наших бійців від нестійких, боягузів, слинтяїв (Довж., І, 1958, 146);

Всі.. чули владний голос Масла. Він гиркав на інженерів, обзивав неробами і слинтяями, а тих, хто пробував огризатися, залякував (Хижняк, Невгамовна, 1961, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слинтяй — слинтя́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. слинтяй — СЛИНТЯ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що слинько́ 2. Треба ізолювати наших бійців від нестійких, боягузів, слинтяїв (О. Довженко); Всі .. чули владний голос Масла. Він гиркав на інженерів, обзивав неробами і слинтяями, а тих, хто пробував огризатися, залякував (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах