слиня
СЛИ́НЯ, і, ж., заст., рідко. Слина.
Як до мене заговорить, тече з губи слиня (Чуб., V, 1874, 141).
◊ Розпуска́ти (розпусти́ти) сли́ні, рідко — те саме, що Розпуска́ти (розпусти́ти) сли́ну ( див. розпуска́ти).
[Варка:] Ти чогось слині розпустив, як баба Горпина (К.-Карий, І, 1960, 305).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слиня — сли́ня іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- слиня — -і, ж., заст., рідко. Слина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слиня — СЛИ́НЯ, і, ж., заст., рідко. Слина. Як до мене заговорить, тече з губи слиня (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
- слиня — Сли́ня, -ні ж. = слина. Як до мене заговориш, тече з губи слиня. Чуб. V. 141. Словник української мови Грінченка