1. Словник української мови в 11 томах

слобожанський

СЛОБОЖА́НСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до Слобожанщина.

Я, повний ще невиплеснутими вражіннями, хотів поділитися ними з собі подібною істотою і почав оповідати свої захвати слобожанською малозрозумілою гуцулові мовою (Хотк., II, 1966, 314);

Бабуся казали, що цим шляхом возили колись з Перекопу сіль, тараню, а ще раніше кримські татари ходили грабувати Руську землю і слобожанські поселення (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 43).

2. рідко. Те саме, що слобідськи́й.

Вечір був теплий, тихий:.. соловейко висвистував, і здалека долітали веснянки слобожанських дівчат (Стор., І, 1957, 228).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слобожанський — слобожа́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. слобожанський — -а, -е. 1》 Прикм. до Слобожанщина. Слобожанський говір — говір української мови, належить до її південно-східного наріччя. 2》 рідко. Те саме, що слобідський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слобожанський — СЛОБОЖА́НСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до слобожанщини. Я, повний ще невиплеснутими вражіннями, хотів поділитися ними з собі подібною істотою і почав оповідати свої захвати слобожанською малозрозумілою гуцулові мовою (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. слобожанський — Слобожа́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. слобожанський — Слобожанський, -а, -е = слобідський. Здалека долітали веснянки слобожанських дівчат. Стор. II. 101. Словник української мови Грінченка