словар

СЛОВА́Р, я́, ч., заст. Словник.

Він [путівник] мені дуже потрібен через татарський словар, що на кінці його (Коцюб., III, 1956, 175);

Львівська вулиця — це також свойого роду школа, де тон і словар для всіх [дітей] однаковий і обов’язковий (Фр., VI, 1951, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. словар — слова́р іменник чоловічого роду словник арх. Орфографічний словник української мови
  2. словар — -я, ч., заст. Словник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. словар — моск. словник словник, словничок, див. глосарій Словник чужослів Павло Штепа
  4. словар — СЛОВА́Р, я́, ч., заст. Словник. Він [путівник] мені дуже потрібен через татарський словар, що на кінці його (М. Коцюбинський); Львівська вулиця – це також свойого роду школа, де тон і словар для всіх [дітей] однаковий і обов'язковий (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. словар — СЛОВНИ́К (книга), ЛЕКСИКО́Н заст., СЛОВА́Р заст.; ГЛОСА́РІЙ лінгв. (до тексту). Словник синонімів української мови