словар
СЛОВА́Р, я́, ч., заст. Словник.
Він [путівник] мені дуже потрібен через татарський словар, що на кінці його (Коцюб., III, 1956, 175);
Львівська вулиця — це також свойого роду школа, де тон і словар для всіх [дітей] однаковий і обов’язковий (Фр., VI, 1951, 144).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- словар — слова́р іменник чоловічого роду словник арх. Орфографічний словник української мови
- словар — -я, ч., заст. Словник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- словар — моск. словник словник, словничок, див. глосарій Словник чужослів Павло Штепа
- словар — СЛОВА́Р, я́, ч., заст. Словник. Він [путівник] мені дуже потрібен через татарський словар, що на кінці його (М. Коцюбинський); Львівська вулиця – це також свойого роду школа, де тон і словар для всіх [дітей] однаковий і обов'язковий (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- словар — СЛОВНИ́К (книга), ЛЕКСИКО́Н заст., СЛОВА́Р заст.; ГЛОСА́РІЙ лінгв. (до тексту). Словник синонімів української мови