словени
СЛОВЕ́НИ, ів, мн.
1. Застаріла назва всіх слов’ян.
2. Назва деяких східнослов’янських племен.
На півночі, в басейні оз. Ільмень, жили слов’яни новгородські, або, як називав їх літопис, словени (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 357);
«Повість временних літ» розповідає, що в другій половині І тисячоліття у східних слов’ян існували політичні об’єднання.. Вона називає їх полянами, сіверянами, радимичами, словенами тощо (Наука.., 9, 1968, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- словени — -ів, мн. 1》 Застаріла назва всіх слов'ян. 2》 Назва деяких східнослов'янських племен. Словени новгородські. Великий тлумачний словник сучасної мови
- словени — СЛОВЕ́НИ, ів, мн. 1. Застаріла назва всіх слов'ян. 2. Назва деяких східнослов'янських племен. На півночі, в басейні оз. Ільмень, жили слов'яни новгородські, або, як називав їх літопис, словени (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах