словени

СЛОВЕ́НИ, ів, мн.

1. Застаріла назва всіх слов’ян.

2. Назва деяких східнослов’янських племен.

На півночі, в басейні оз. Ільмень, жили слов’яни новгородські, або, як називав їх літопис, словени (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 357);

«Повість временних літ» розповідає, що в другій половині І тисячоліття у східних слов’ян існували політичні об’єднання.. Вона називає їх полянами, сіверянами, радимичами, словенами тощо (Наука.., 9, 1968, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. словени — -ів, мн. 1》 Застаріла назва всіх слов'ян. 2》 Назва деяких східнослов'янських племен. Словени новгородські. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. словени — СЛОВЕ́НИ, ів, мн. 1. Застаріла назва всіх слов'ян. 2. Назва деяких східнослов'янських племен. На півночі, в басейні оз. Ільмень, жили слов'яни новгородські, або, як називав їх літопис, словени (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах