словниця

СЛОВНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Словник (у 1 знач.).

Тимченкові цензура дозволила друкувати «Словницю», і перший том (А — О) друкується вже (Коцюб., III, 1956, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. словниця — словни́ця іменник жіночого роду словник рідко Орфографічний словник української мови
  2. словниця — -і, ж., заст. Словник (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. словниця — СЛОВНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Словник (у 1 знач.). Тимченкові цензура дозволила друкувати “Словницю”, і перший том (А – О) друкується вже (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах