словозміна

СЛОВОЗМІ́НА, и, ж., грам.

1. Зміна граматичних форм слова, а також способи такої зміни.

Словозміна іменників тісно пов’язується із лексичною структурою (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 35).

2. Розділ морфології, що вивчає зміну слів.

В морфології при вивченні слова розрізняють словотвір.. і словозміну, що вивчає зміни закінчень або, рідше, основи слова, так звані словозмінні елементи (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 343).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. словозміна — словозмі́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. словозміна — -и, ж., грам. 1》 Зміна граматичних форм слова, а також способи такої зміни. 2》 Розділ морфології, що вивчає зміну слів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. словозміна — СЛОВОЗМІ́НА, и, ж., лінгв. Творення граматичних форм одного й того ж слова. При словозміні лексичне значення слова лишається незмінним, а твориться тільки вся сукупність його форм, парадигма (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. словозміна — Форми зміни слів, які служать для визначення їхньої ролі в реченні; розрізняють іменникові зміни (відмінювання) та дієслівні (дієвідмінювання); також розділ граматики, який вивчає опис форм слів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. словозміна — СЛОВОЗМІ́НА лінгв. (утворення граматичних форм того самого слова), ФОРМОТВО́РЕННЯ. Словник синонімів української мови
  6. словозміна — Словозмі́на, -ни, -ні; -мі́ни, -мі́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)