слов’янознавство

СЛОВ’ЯНОЗНА́ВСТВО, а, с. Сукупність наук, які вивчають слов’янські мови, літературу, історію, культуру та побут слов’ян; славістика.

Слов’янознавство як комплекс різних наук, що вивчають історію, мову, літературу, фольклор і побут слов’янських народів, зародилося в період так званого відродження слов’янських народів в кінці XVIII — на початку XIX ст. (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 3);

В епоху єднання і зближення народів перед радянським слов’янознавством стоїть почесне і відповідальне завдання: розкрити духовні скарби слов’янських літератур, узагальнити їх досвід (Рад. літ-во, 5, 1971, 4).