слюсарський

СЛЮСА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до слю́сар.

Їх батько працював у колгоспі ковалем і привчив до ковальської та слюсарської роботи й обох синів (Кучер, Зол. руки, 1948, 155);

Сяк-так батько призвичаївся до слюсарського та ковальського ремесла, з якого потім і жив до кінця своїх днів (Минуле укр. театру, 1953, 9);

Зілов поступово набував високої слюсарської кваліфікації (Смолич, І, 1947, 277);

— Ти, мабуть, знаєш, як шанують твого батька на заводі. Знаєш і те, що вищого за мій восьмий слюсарський розряд на заводі ніхто не має (Вітч., 2, 1956, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слюсарський — слю́са́рський прикметник слюса́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. слюсарський — -а, -е. Прикм. до слюсар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слюсарський — СЛЮСА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до слю́сар. Слюсарська робота; Слюсарська кваліфікація; Слюсарське ремесло; Слюсарський розряд; Слюсарський заробіток. Словник української мови у 20 томах
  4. слюсарський — Слю́са́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. слюсарський — Слюсарський, -а, -е Слесарскій. Словник української мови Грінченка