слюсарський
СЛЮСА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до слю́сар.
Їх батько працював у колгоспі ковалем і привчив до ковальської та слюсарської роботи й обох синів (Кучер, Зол. руки, 1948, 155);
Сяк-так батько призвичаївся до слюсарського та ковальського ремесла, з якого потім і жив до кінця своїх днів (Минуле укр. театру, 1953, 9);
Зілов поступово набував високої слюсарської кваліфікації (Смолич, І, 1947, 277);
— Ти, мабуть, знаєш, як шанують твого батька на заводі. Знаєш і те, що вищого за мій восьмий слюсарський розряд на заводі ніхто не має (Вітч., 2, 1956, 106).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слюсарський — слю́са́рський прикметник слюса́рський прикметник Орфографічний словник української мови
- слюсарський — -а, -е. Прикм. до слюсар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слюсарський — СЛЮСА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до слю́сар. Слюсарська робота; Слюсарська кваліфікація; Слюсарське ремесло; Слюсарський розряд; Слюсарський заробіток. Словник української мови у 20 томах
- слюсарський — Слю́са́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- слюсарський — Слюсарський, -а, -е Слесарскій. Словник української мови Грінченка