1. Словник української мови в 11 томах

сліпи

СЛІ́ПИ, ів, мн., вульг. Очі.

Карпо, що повернувся перед світанком від Онопрія, не встиг ще й очей як слід стулити. Почувши у возовні голос батька, він невдово-лено пробурмотів спросоння: — Ще ж темно… Не дадуть і поспати. — Темно… Розтули сліпи — розвидниться (Іщук, Вербівчани, 1961, 39).

◊ Залива́ти (зали́ти) слі́пи — те саме, що Залива́ти (зали́ти) го́лову (о́чі, па́мороки, пе́льку і т. ін.) ( див. залива́ти).

[Данило:] Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш! (К.-Карий, І, 1960, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпи — див. очі Словник синонімів Вусика
  2. сліпи — -ів, мн., вульг. Очі. Залити сліпи вульг. — напитися п'яним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сліпи — СЛІ́ПИ, ів, мн., грубо. Очі. Карпо, що повернувся перед світанком від Онопрія, не встиг ще й очей як слід стулити. Почувши у возовні голос батька, він невдово-лено пробурмотів спросоння: – Ще ж темно... Не дадуть і поспати. – Темно... Розтули сліпи – розвидниться (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах
  4. сліпи — (-ів) мн. Словник жарґонної лексики української мови
  5. сліпи — Сліпи, -пів м. мн. Глаза (пренебрежительно). Уже залив сліпи — напился пьянъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка