1. Словник української мови в 11 томах

смаглолиций

СМАГЛОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має смагляве обличчя; із смаглявим обличчям; смагляволиций, смагловидий.

— Перестань,— стогне смаглолиций боєць з рукою на перев’язі, відвертаючи сердите обличчя (Тют., Вир, 1964, 375);

Смаглолиця Катерина-трудівниця В сад іде, Але не в гості,— Садовод вона в колгоспі (Нагн., Вибр., 1957, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смаглолиций — смаглоли́ций прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смаглолиций — -я, -е. Який має смагляве обличчя; зі смаглявим обличчям; смагляволиций, смагловидий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смаглолиций — СМАГЛОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має смагляве обличчя; із смаглявим обличчям; смагляволиций, смагловидий. – Перестань, – стогне смаглолиций боєць з рукою на перев'язі, відвертаючи сердите обличчя (Григорій Тютюнник); Смаглолиций юнак; Смаглолиця молодиця. Словник української мови у 20 томах
  4. смаглолиций — СМАГЛЯ́ВИЙ (про шкіру людини, саму людину — темніший від звичайного), СМА́ГЛИЙ, СМУГЛЯ́ВИЙ, СМУ́ГЛИЙ, ЧОРНЯ́ВИЙ, ЖУКУВА́ТИЙ підсил. розм., ЧОРНОМА́ЗИЙ підсил. розм.; СМАГЛОЛИ́ЦИЙ, СМАГЛОВИ́ДИЙ, СМАГЛОЧО́ЛИЙ поет. Словник синонімів української мови