смаглій

СМАГЛІ́Й, я́, ч., розм. Смаглявий чоловік, юнак.

— Так ти мене не впізнала? — весело окинув її оком смаглій, поставивши барило на землю (Гончар, Тронка, 1963, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смаглій — смаглі́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. смаглій — СМАГЛІ́Й, я́, ч., розм. Смаглявий чоловік, юнак. – Так ти мене не впізнала? – весело окинув її оком смаглій, поставивши барило на землю (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. смаглій — -я, ч., розм. Смаглявий чоловік, юнак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смаглій — Смаглій, -лія м. = мургій. КС. 1898. VII. 42. Словник української мови Грінченка