1. Словник української мови в 11 томах

смертно

СМЕ́РТНО. Присл. до сме́ртний 3.

Поранений смертно, розлютився звір. Кипить і клекоче роз’ятрений вир (Рильський, II, 1960, 172);

Дивилися усі на покійницю: лежала вона,— сказав би спала, коли б не така біла смертно (Вовчок, І, 1955, 165).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смертно — сме́ртно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. смертно — Присл. до смертний 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смертно — СМЕ́РТНО. Присл. до сме́ртний 3. Поранений смертно, розлютився звір. Кипить і клекоче роз'ятрений вир (М. Рильський); Дивилися усі на покійницю: лежала вона, – сказав би спала, коли б не така біла смертно (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. смертно — Смертно нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92). Словник української мови Грінченка