смирна
СМИ́РНА, и, ж. Ароматична смола, яку використовують для обкурювання, приготування запашних мас і т. ін.
Дід знай правився коло свого улика, то окурював його смирною, то навощував вощанкою (Мирний, І, 1954, 192);
Тоскно співав хор, чаділо безліч свічок, повітря, густе від диму, пахло смирною, воском і парфумами (Кочура, Зол. грамота, 1960, 329).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Смирна — Сми́рна іменник жіночого роду кол. назва м. Ізмір Орфографічний словник української мови
- смирна — -и, ж. Ароматична смола, яку використовують для обкурювання, приготування запашних масел тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смирна — СМИ́РНА, и, ж. Ароматична смола, яку використовують для обкурювання, приготування запашних мас і т. ін. Дід знай правився коло свого улика, то окурював його смирною, то навощував вощанкою (Панас Мирний); Пахне смирною. Словник української мови у 20 томах
- смирна — Ароматна смола, яку використовують для кадіння Словник застарілих та маловживаних слів
- смирна — Смирна, -ни ж. 1) Смирна. Дали йому вина з смирною. Єв. Мр. XV. 23. 2) раст. а) Nasturtium sylvestre. ЗЮЗО. I. 175. б) Galium Mollngo L. ЗЮЗО. І. 175. Словник української мови Грінченка