1. Словник української мови в 11 томах

смолокур

СМОЛОКУ́Р, а, ч. Те саме, що смоля́р.

Мало хто пам’ятав у селі чорного від природи й дьогтю смолокура Ілька Трохименка (Стельмах, II, 1962, 361);

Живе тут в тьмі незайманих дібров Відлюдний смолокур і звіролов (Бажан, І, 1946, 303).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смолокур — смолоку́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. смолокур — -а, ч. Те саме, що смоляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смолокур — див. смоловар Словник чужослів Павло Штепа
  4. смолокур — СМОЛОКУ́Р, а, ч. Те саме, що смоля́р. Мало хто пам'ятав у селі чорного від природи й дьогтю смолокура Ілька Трохименка (М. Стельмах); Живе тут в тьмі незайманих дібров Відлюдний смолокур і звіролов (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  5. смолокур — СМОЛЯ́Р (той, хто займається смолокурінням), СМОЛОКУ́Р, СМОЛОГО́Н, СМОЛОВА́Р. Невже дурною буде, щоб виховувать себе для смоляра! (І. Карпенко-Карий); Як багато їх — смолокури, гончарі, чередники, шевці і шевчуки, гречкосії, волопаси (Є. Словник синонімів української мови