смуглолиций

СМУГЛОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має смугле лице.

До хвіртки поспішала смуглолиця висока дівчина (Томч., Жменяки, 1964, 27);

Ось виходить [на сцену] кучерявий Смуглолиций хлопець бравий (С. Ол., Вибр., 1959, 205).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смуглолиций — смуглоли́ций прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смуглолиций — -я, -е. Який має смугле лице. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смуглолиций — СМУГЛОЛИ́ЦИЙ, я, е. Який має смугле лице. До хвіртки поспішала смуглолиця висока дівчина (М. Томчаній); Ось виходить [на сцену] кучерявий Смуглолиций хлопець бравий (С. Олійник). Словник української мови у 20 томах