сміхотун
СМІХОТУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що сміху́н 1.
В поемі «Перебендя» сам Шевченко тонко подає читачам подвійний образ кобзаря: спочатку пророка, а в кінці сміхотуна і танцюриста (Тич., III, 1957, 153);
— Веселий він! — говорять всі, хто зна Його одверту, непідробну вдачу. — А сміхотун! — хтось скаже на додачу (Бичко, Простота, 1963, 119).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сміхотун — сміхоту́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- сміхотун — див. веселий; жартівник Словник синонімів Вусика
- сміхотун — -а, ч., розм. Те саме, що сміхун 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сміхотун — СМІХОТУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що сміху́н 1. В поемі “Перебендя” сам Шевченко тонко подає читачам подвійний образ кобзаря: спочатку пророка, а в кінці сміхотуна і танцюриста (П. Тичина); – Веселий він!... Словник української мови у 20 томах
- сміхотун — ЖАРТІВНИ́К (той, хто любить жартувати), ЖАРТУ́Н, ВЕСЕЛУ́Н, КУМЕ́ДНИК розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм., СМІХУ́Н розм., СМІХОТУ́Н розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм., СМІХОТВО́РЕЦЬ розм., СМІХОТВО́Р заст. Старий залізничник здивовано глянув на жартівника (М. Словник синонімів української мови