сніговій

СНІГОВІ́Й, ю, ч. Сильний вітер із снігом; завірюха, метелиця.

Пізньої осені та з першими сніговіями з Харкова на Полтавщину плавом попливли голодуючі (Гончар, IV, 1960, 71);

Скінчилась нарешті довга полярна зима зі сніговіями, лютими морозами (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сніговій — СНІГОВІ́Й, ю, ч. Сильний вітер із снігом; завірюха, метелиця. Пізньої осені та з першими сніговіями з Харкова на Полтавщину плавом попливли голодуючі (О. Гончар); Скінчилась нарешті довга полярна зима зі сніговіями, лютими морозами (В. Гжицький); Стихають сніговії. Словник української мови у 20 томах
  2. сніговій — снігові́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. сніговій — див. вітер; заметіль Словник синонімів Вусика
  4. сніговій — -ю, ч. Сильний вітер із снігом; завірюха, метелиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сніговій — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови