1. Словник української мови в 11 томах

соболятник

СОБОЛЯ́ТНИК, а, ч. Мисливець, що полює на соболів.

Поки не випав сніг, хотілося пополювати на білок, а потім, можливо, і на соболя залишитись — як тільки випаде сніг, соболятники розставляють капкани (Знання.., 3, 1970, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соболятник — соболя́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. соболятник — -а, ч. Мисливець, що полює на соболів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соболятник — СОБОЛЯ́ТНИК, а, ч. Мисливець, що полює на соболів. Поки не випав сніг, хотілося пополювати на білок, а потім, можливо, і на соболя залишитись – як тільки випаде сніг, соболятники розставляють капкани (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах