соборувати
СОБО́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех., церк. Здійснювати над ким-небудь соборування.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соборувати — собо́рувати дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- соборувати — Здійснювати Таїнство Соборування; єлеосвячувати Словник церковно-обрядової термінології
- соборувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., церк. Здійснювати над ким-небудь соборування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соборувати — СОБО́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., кого, церк. Здійснювати над ким-небудь обряд соборування. Словник української мови у 20 томах
- соборувати — Собо́рувати, -рую, -єш гл. Соборовать. Шось йому дуже погано, сьогодня вже запричащали й соборували. Словник української мови Грінченка