совганка

СО́ВГАНКА, и, ж., розм. Те саме, що ко́взанка;

// Спускалка.

По обіді закинула Ганнуся лижви на плечі і поїхала на совганку (Коб., До світа, 1905, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совганка — со́вганка ковзанка (ср, ст): Пані вчить свої діти, іде з ними на прохід, совганку, санковання, соняшні купелі (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. совганка — -и, ж., розм. Те саме, що ковзанка. || Спускалка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. совганка — со́вганка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. совганка — СО́ВГАНКА, и, ж., розм. Те саме, що ко́взанка; // Спускалка. По обіді закинула Ганнуся лижви на плечі і поїхала на совганку (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  5. совганка — КО́ВЗАНКА (крижаний майданчик для ковзання), КО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАЛКА розм., СКО́ВЗАНКА розм., СО́ВГАНКА розм., СО́ВГАЛКА розм., СКО́БЗАЛКА діал.; КАТО́К (перев. спеціально обладнаний майданчик). Словник синонімів української мови
  6. совганка — Со́вганка. Ковзанка, ковзання. Черевики до совганки для панів і пань (Б., 1902, рекл.); По обіді закинула Ганнуся лижви на плечі й поїхала на совганку, а я пішла на годину конверзації англійської мови (Коб., Valse melancolique, 98) // порівн. пол. Українська літературна мова на Буковині
  7. совганка — Совганка, -ки ж. = сковзалка. Вх. Зн. 65. Словник української мови Грінченка