содник

СО́ДНИК, а, ч. Однорічна трава, рідше півкущ родини лободових з вузьким м’ясистим листям і дрібними двостатевими квітками.

Содник росте чистими заростями або разом з солонцем трав’янистим (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. содник — со́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. содник — -а, ч. Однорічна трава, рідше півкущ родини лободових з вузьким м'ясистим листям і дрібними двостатевими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. содник — СО́ДНИК, а, ч. Рід рослин родини лободових з вузьким м'ясистим листям і дрібними двостатевими квітками. Содник росте чистими заростями або разом з солонцем трав'янистим (з наук. літ.); У золі багатьох видів соднику міститься сода і поташ (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах