сокирчина
СОКИРЧИ́НА, и, ж. Зменш. до соки́ра;
// зневажл. Погана сокира.
Сокирчина і поганенька була, він і її у діло пустив: пішла за півосьмухи [горілки] (Кв.-Осн., VI, 1957, 681).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сокирчина — сокирчи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сокирчина — -и, ж. Зменш. до сокира. || зневажл. Погана сокира. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сокирчина — СОКИРЧИ́НА, и, ж. Зменш. до соки́ра; // зневажл. Погана сокира. Сокирчина і поганенька була, він і її у діло пустив: пішла за півосьмухи [горілки] (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах