1. Словник української мови в 11 томах

сокорух

СОКОРУ́Х, у, ч. Рух соку в рослинах, особливо інтенсивний весною та влітку.

У відповідні періоди року або від несприятливих зовнішніх умов у дерев ряду порід настає так званий стан спокою — опадає листя, припиняється сокорух тощо (Хлібороб Укр., 10, 1966, 46);

Назва першого місяця весни пояснюється тим, що в цьому місяці починається сокорух білокорої берези (Рад. Укр., 27.II 1971, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сокорух — сокору́х іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сокорух — -у, ч. Рух соку в рослинах, особливо інтенсивний навесні та влітку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сокорух — СОКОРУ́Х, у, ч. Рух соку в рослинах, особливо інтенсивний весною та влітку. Назва першого місяця весни пояснюється тим, що в цьому місяці починається сокорух білокорої берези (з газ.); Скінчився сокорух. Словник української мови у 20 томах