1. Словник української мови в 11 томах

солдатня

СОЛДАТНЯ́, і́, ж., збірн., зневажл. Солдати.

Маленьке сільце кишіло змерзлою, злою і нахабною солдатнею, що понабивалася в кожну хату так, що й повернутися було ніде (Коз., Гарячі руки, 1960, 186);

Яків розказав, що ледве пробрався до мене — така сила солдатні на дорогах (Мур., Бук. повість, 1959, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солдатня — солдатня́ іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. солдатня — -і, ж., збірн., зневажл. Солдати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солдатня — СОЛДАТНЯ́, і́, ж., збірн., зневажл. Солдати. Яків розказав, що ледве пробрався до мене – така сила солдатні на дорогах (І. Муратов); Машина, набита солдатнею. Словник української мови у 20 томах
  4. солдатня — Солдатня́, -ні́, -не́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)