солекоп

СОЛЕКО́П, а, ч. Той, хто добуває кам’яну сіль.

Під землею, на глибині півтораста метрів,.. жовтуватим кволим світлом горіли лампочки солекопів, відсвіт вогнів тьмяно грав на великих брилах солі (Скл., Карпати, II, 1954, 269);

Солекопи добре вивчили і зараз застосовують прохідницький комбайн, яким вони щозміни проникають у товщу кам’яної солі (Рад. Укр., 17.VII 1959, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солекоп — солеко́п іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. солекоп — -а, ч. Той, хто добуває кам'яну сіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солекоп — СОЛЕКО́П, а, ч. Той, хто добуває кам'яну сіль. Під землею, на глибині півтораста метрів, .. жовтуватим кволим світлом горіли лампочки солекопів, відсвіт вогнів тьмяно грав на великих брилах солі (С. Словник української мови у 20 томах