1. Словник української мови в 11 томах

солодити

СОЛОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., перех. і без додатка.

1. Робити солодким або солодшим, додаючи цукру, меду, варення і т. ін.

«Скільки цукру?» — Скажуть діти, Коли будуть солодити Кашу на столі (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 47).

2. спец. Пророщувати зерно на солод; перетворювати в солод.

Солодити ячмінь.

3. перен. Давати насолоду.

Буржуа і кардинал Справляють свій останній бал.. Сплелися всі, хто кат свободі, Кому вино солодить шлунок, Хто хоче на чужий рахунок Ходити в злоті, у шовках… (Сос., І, 1957, 461).

◊ Солоди́ти ду́шу чию, кому — утішати кого-небудь.

Він став солодити свою душу гульнею та горілкою… (Мирний, II, 1954, 291).

4. перен. Робити легшим, приємнішим; скрашувати.

— Вони [твори Гавлічка] так легко підходять і під наші народні мелодії,.. вони солодили мені не одну гірку хвилю в житті, додавали мені сили і сміливості не в одній тяжкій пригоді (Вітч., 5, 1956, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солодити — солоди́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. солодити — Засолоджувати, (трохи) присолоджувати, підсолоджувати, (цукром) кн. цукрувати; (душу) П. осолоджувати, давати насолоду чому, (гірку хвилину) полегшувати, сов. скрашувати; (душу, чим) уприємнювати. Словник синонімів Караванського
  3. солодити — -джу, -диш, недок., перех. і без додатка. 1》 Робити солодким або солодшим, додаючи цукру, меду, варення і т. ін. 2》 спец. Пророщувати зерно на солод; перетворювати в солод. Солодити ячмінь. 3》 перен. Давати насолоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. солодити — СОЛОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., що і без дод. 1. Робити солодким або солодшим, додаючи цукру, меду, варення і т. ін. “Скільки цукру?” – Скажуть діти, Коли будуть солодити Кашу на столі (П. Воронько). 2. спец. Словник української мови у 20 томах
  5. солодити — солоди́ти (сво́ю) ду́шу. Тішити, задовольняти себе. Він (Чіпка) став солодити свою душу гульнею та горілкою (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  6. солодити — Солоди́ти, -джу́, -ди́ш, -дя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. солодити — Солодити, -джу, -диш гл. 1) Подслащать. 2) Услаждать. Став солодити свою думу гульнею. Мир. ХРВ. 400. 3) Въ игрѣ въ солодю́чку — бить палкой по направленію къ партнеру сви́нку (шаръ деревянный или иной). Ив. 13. 4) Заниматься онанизмомъ. Кіев. и Полт. г. Словник української мови Грінченка