1. Словник української мови в 11 томах

солоспів

СОЛОСПІ́В, у, ч. Пісня для сольного виконання.

Чотирнадцяти років він [С. Людкевич] компонує перші хори та солоспіви (Літ. Укр., 26.XII 1969, 21);

Лисен-кові обробка народних пісень-солоспіви і хори в супроводі фортеп’яно — відзначаються передовсім великою любов’ю і, так скажу, пошаною до народної музики (Рильський, III, 1955, 359).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солоспів — солоспі́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. солоспів — -у, ч. Пісня для сольного виконання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солоспів — див. соло Словник чужослів Павло Штепа
  4. солоспів — СОЛОСПІ́В, у, ч. Пісня для сольного виконання. Лисенкові обробки народних пісень-солоспіви і хори в супроводі фортеп'яно – відзначаються передовсім великою любов'ю і, так скажу, пошаною до народної музики (М. Рильський); Чотирнадцяти років він [С. Словник української мови у 20 томах