1. Словник української мови в 11 томах

сопуха

СО́ПУ́ХА, и, ж., діал.

1. Сажа.

— Якби не він, та й би мене аж на весні найшли, якби сопуха з печі аж на дорогу вдарила (Стеф., Вибр., 1945, 99);

*У порівн. Сорочки чорні, як сопуха (П. Куліш, Вибр., 1969, 127).

2. Сморід.

СОПУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до сопу́н.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопуха — сопу́ха 1 іменник жіночого роду, істота про жінку сопу́ха 2 іменник жіночого роду сажа; сморід Орфографічний словник української мови
  2. сопуха — I с`опуха-и, ж., діал. 1》 Сажа. 2》 Сморід. II соп`уха-и, розм. Жін. до сопун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сопуха — СОПУ́ХА, и, ж., діал. 1. Сажа. – Якби не він, та й би мене аж на весні найшли, якби сопуха з печі аж на дорогу вдарила (В. Стефаник); * У порівн. Сорочки чорні, як сопуха (П. Куліш). 2. Сморід. 3. розм. Жін. до сопу́н. Словник української мови у 20 томах
  4. сопуха — СА́ЖА (чорна порошкова маса, що утворюється від згорання палива на стінках печей, димоходів і т. ін.), КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ, СОПУХА діал. Стеля чогось чорна, неначе сажею обмазана (І. Словник синонімів української мови
  5. сопуха — Со́пуха, -хи ж. 1) Сажа. Грин. II. 178. 2) Испачканная въ сажу рубаха, черная, какъ сажа. Росхристана сорочка-сопуха. Г. Барв. 23. Словник української мови Грінченка