сором’язливо

СОРОМ’ЯЗЛИ́ВО. Присл. до сором’язли́вий.

— Та вмивайтеся, а то покину, — сором’язливо одказала Христя (Мирний, III, 1954, 1955);

Він сором’язливо показав мені свої вірші (Рильський, III, 1956, 411);

*Образно. З-за садків над горою випорснув таранкуватий місяць і сором’язливо глянув через груші до хвіртки (Ле, Вибр., 1939, 181).