сором’язний

СОРОМ’ЯЗНИ́Й, а́, е́. Те саме, що соромли́вий.

Хазяї й хазяйські сини й дочка, бачачи, що вона добра робітниця, а дівчина звичайна й сором’язна, були до неї добрі (Гр., II, 1963, 260);

Бійці-їздові з почуття сором’язної делікатності ніколи перші не заводили розмови про Брянського (Гончар, III, 1959, 199).