1. Словник української мови в 11 томах

сотниківна

СОТНИКІ́ВНА, и, ж. Дочка сотника.

— Найду тобі рівню Хоч за морем синім, Або крамарівну, Або сотниківну, Таки панну, сину (Шевч., І, 1951, 231);

— Сідайте, люди добрі,— каже [суддя], — та скажіть мені, чи ви бачили коли нашу сотниківну? (Стор., І, 1957, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сотниківна — сотникі́вна іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сотниківна — -и, ж. Дочка сотника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сотниківна — СОТНИКІ́ВНА, и, ж. Дочка сотника. – Найду тобі рівню Хоч за морем синім, Або крамарівну, Або сотниківну, Таки панну, сину (Т. Шевченко); – Сідайте, люди добрі, – каже [суддя], – та скажіть мені, чи ви бачили коли нашу сотниківну? (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  4. сотниківна — Сотниківна, -ни ж. Дочь сотника. Стор. І. 33. Словник української мови Грінченка