софка
СО́ФКА, и, ж. Зменш. до софа́.
Він.. заснув, зовсім відкинувши голову на бокову подушку софки (Фр., III, 1950, 222);
Замість чудової, на всю стінку, канапи, на якій він так любив сидіти з книжкою в руках, .. тулилася якась голуба софка (Л. Янов., І, 1959, 441).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- софка — со́фка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- софка — -и, ж. Зменш. до софа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- софка — СО́ФКА, и, ж. Зменш. до софа́. Він .. заснув, зовсім відкинувши голову на бокову подушку софки (І. Франко); Замість чудової, на всю стінку, канапи, на якій він так любив сидіти з книжкою в руках, .. тулилася якась голуба софка (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах