софка

СО́ФКА, и, ж. Зменш. до софа́.

Він.. заснув, зовсім відкинувши голову на бокову подушку софки (Фр., III, 1950, 222);

Замість чудової, на всю стінку, канапи, на якій він так любив сидіти з книжкою в руках, .. тулилася якась голуба софка (Л. Янов., І, 1959, 441).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. софка — со́фка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. софка — -и, ж. Зменш. до софа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. софка — СО́ФКА, и, ж. Зменш. до софа́. Він .. заснув, зовсім відкинувши голову на бокову подушку софки (І. Франко); Замість чудової, на всю стінку, канапи, на якій він так любив сидіти з книжкою в руках, .. тулилася якась голуба софка (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах