1. Словник української мови в 11 томах

спалахкувати

СПАЛА́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що спала́хувати.

Спалахкувало на небі променисте віяло і розсипалося по снігу коліщатками… (Сос., І, 1957, 267).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спалахкувати — спала́хкувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. спалахкувати — -ую, -уєш, недок., розм. Те саме, що спалахувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спалахкувати — СПАЛА́ХКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що спала́хувати. Спалахкувало на небі променисте віяло і розсипалося по снігу коліщатками... (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  4. спалахкувати — ЗАГОРІ́ТИСЯ (почати горіти), ЗАЙНЯ́ТИСЯ, ЗАПАЛИ́ТИСЯ, СПАЛАХНУ́ТИ, СПАХНУ́ТИ, ЗАПАЛА́ТИ, ЗАПАЛАХКОТІ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ПАЛАХНУ́ТИ розм. (раптово й швидко); ЗАТЕПЛИ́ТИСЯ розм. заст. (про слабкий вогонь свічки, лампадки). — Недок. Словник синонімів української мови