1. Словник української мови в 11 томах

спалюваний

СПА́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до спа́лювати.

Нормальний день звичайно починався букетом запахів: запах спалюваного денатуратного спирту, потім свіжозвареної кави (Вільде, III, 1968, 428);

Що міг ще сказати Лобода, спалюваний ревнивою злістю на свою жону..? (Ле, Наливайко, 1957, 373).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спалюваний — спа́люваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спалюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до спалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спалюваний — СПА́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спа́лювати. Нормальний день звичайно починався букетом запахів: запах спалюваного денатуратного спирту, потім свіжозвареної кави (Ірина Вільде); Що міг ще сказати Лобода, спалюваний ревнивою злістю на свою жону..? (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах