спаралізувати
СПАРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до паралізува́ти.
Страшне зворушення, що запанувало нею в останніх хвилинах, спаралізувало цілковито її уста (Коб., II, 1956, 318);
Одчай залив розум [Анатоля], спаралізував дихання (Кач., II, 1958, 382);
Цинізм цього чоловіка спаралізував мене (Вільде, Пов. і опов., 1949, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спаралізувати — спаралізува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- спаралізувати — -ую, -уєш, перех. Док. до паралізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спаралізувати — СПАРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого, що. Док. до паралізува́ти. Страшне зворушення, що запанувало нею в останніх хвилинах, спаралізувало цілковито її уста (О. Кобилянська); Одчай залив розум [Анатоля], спаралізував дихання (Я. Качура); Цинізм цього чоловіка спаралізував мене (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах