спаровуватися

СПАРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Об’єднуватися в пару з якоюсь метою.

2. Знаходити собі пару; об’єднуватися за взаємною прихильністю.

Коли Яків побачив Степана із Ольгою, на його.. обличчі колихнулося роблене здивування: — Уже й спарувалися? Може, з похорону та й зразу на весілля? (Стельмах, II, 1962, 11);

// Одружуватися.

У неділю Вона спарувалась З сліпим своїм (Шевч., II, 1963, 244);

[Порфирій:] А ось чули ми, що ти спаруватись задумав. [І. Товстоліс:] Та як вам сказати… хотілось би. Та, боюсь, знаєте, старий (Коч., II, 1956, 278).

3. тільки 3 ос., с. г. Те саме, що злуча́тися 2.

4. тільки недок. Пас. до спаро́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спаровуватися — спаро́вуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спаровуватися — -уюся, -уєшся, недок., спаруватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 Об'єднуватися в пару з якоюсь метою. 2》 Знаходити собі пару; об'єднуватися за взаємною прихильністю. || Одружуватися. 3》 тільки 3 ос., с. г. Те саме, що злучатися 2). 4》 тільки недок. Пас. до спаровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спаровуватися — СПАРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Об'єднуватися в пару з якоюсь метою. 2. Знаходити собі пару; об'єднуватися за взаємною прихильністю. Коли Яків побачив Степана із Ольгою, на його .. Словник української мови у 20 томах